Сільська школа в усі часи цінувалася народом і державою й була в центрі уваги громади.

Адже сільська школа – це соціокультурний центр села. Вона містить в собі великий потенціал для реформування українського суспільства. В умовах недосконалої системи місцевого самоврядування, розбалансованого сільського господарства, обмеженої інфраструктури соціальних та культурних послуг, школа залишається єдиним соціально стабілізуючим і культурно-просвітницьким осередком життя на селі, гарантом права дитини на якісну освіту та соціальний захист. В ній зосередженні кваліфіковані педагогічні сили, вона є відповідальним проповідником державної політики в галузі навчання і виховання.

       Як створити в селі повноцінну систему якісної освіти? Як привернути увагу громадськості до проблем школи? Як не допустити згортання мережі шкіл і уникнути впливу демографічних змін, що спустошують наші села?
      Створення закладу нового типу «Навчально-виховний комплекс: ЗШ І–ІІІ ступенів – ДНЗ» сприяє вирішенню цих та інших проблем сільської школи.  Потреба в якісній реорганізації навчально-виховного процесу виникла й у Назарівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, тому з 2011 року до школи приєднавши дитячий садок, сформували Назарівський НВК «ЗШ І – ІІІ ступенів - ДНЗ».

      Основна мета такого формування – створення нового якісного освітнього середовища для фізичного, інтелектуального, духовного та соціального становлення особистості дитини з дошкільного віку й до 11-го класу, яка після закінчення навчання успішно займе своє місце в житті.

Девіз педагогів комплексу: творімо острівець людяності, доброти, гуманізму, творчості.
      Напрями діяльності закладу:
     - переорієнтація всіх учасників освітнього процесу на нові    

     взаємостосунки управління на державно –громадських засадах;
    - орієнтація роботи на потреби громади та суспільства;
    - впровадження компетентнісно–орієнтованого підходу до профільного  навчання;
    - удосконалення виховної системи, забезпечення умов для розвитку        здібностей і здоров’я дітей;
    - удосконалення методів роботи, впровадження предмету педагогічної   техніки, здійснення моніторингу;
   - залучення додаткових коштів до закладу освіти;

   - виховання у мешканців громади почуття єдності і солідарності.  

Успішна діяльність навчально-виховного закладу залежить від людини, яка його очолює. Яким же має бути сучасний керівник? Адже він є ключовою фігурою освітнього середовища, здебільшого саме він визначає долю освітніх реформ і істотно впливає на педагогічну творчість кожного вчителя.                    

Сучасний керівник – особистість, яка постійно працює над собою. Сучасний керівник – це стратег, який бачить перспективу розвитку своєї школи на кілька років вперед. Сучасний керівник – це носій організаційних змін, що виробляє нові підходи до вирішення проблем, одержимий ідеєю, готовий заради її запровадження пройти через певні труднощі. Сучасний керівник – лідер, який має вести за собою, вчити, вчитися, створювати образ майбутнього, впливати на ціннісні аспекти свідомості людей, на їхню культуру, мораль.

Бути директором навчального закладу, який знаходиться в сільській місцевості – вдвічі нелегка справа. Директор є першою особою, яка цілком і повністю відповідає за життєдіяльність свого дітища. У нього на шляху багато об’єктивних перешкод:

- застаріла матеріально-технічна база, що перейшла у спадок від  

  радянських часів;

          - недостатній рівень технічного забезпечення;

          - відсутність доступу до всесвітньої мережі Інтернет;

          - складна демографічна ситуація;

          - небажання учнів вчитися (з різних причин);

          - зниження рівня соціального захисту (забезпечення роботою, 

            житлом);

         - розповсюдження алкоголізму, особливо жіночого;

         - великий відсоток неповних родин тощо.

Але попри всі негаразди треба якісно виконувати свою роботу.
   В 2003 році мене було призначено директором загальноосвітньої школи. Провівши попередню аналітичну та діагностичну роботу та оцінивши перспективи розвитку закладу, я поставила перед собою такі завдання:
       - створити всі необхідні умови для підвищення професійного рівня,   

педагогічної майстерності та загальної культури кожного педагога;
       - своєчасно побачити і належним чином оцінити орієнтальне, нове,   

перспективне та активно сприйняти впровадження здобутків у    

практику;
       - визначила основні перспективні напрямки розвитку особистості    

         дитини: інтелектуальні, художньо –естетичні, спортивно –оздоровчі,  

         комунікативні.
       Для  мене важливо було визначитись, який стиль поведінки обрати для себе, як будувати стосунки «управлінець – вчитель», «директор закладу - вихованець» «керівник - підлеглий»? Відповідь на ці питання була однозначною: на засадах співробітництва, глибокої поваги, слід рахуватися з індивідуальними особливостями особистості. Доволі актуальним є уміння приймати управлінські рішення і доводити їх до свого логічного завершення. А з досвідом зрозуміла, що  директор має бути водночас і вимогливим, і толерантним, повинен вміти попереджувати конфліктні ситуації, знаходити спільну мову з батьками, представниками громадськості, сільгоспвиробниками, бо саме від цього  залежить наскільки ефективно працюватиме навчальний заклад щодня, щогодини. Прагну самокритично оцінювати свою діяльність, її результати, свої особистісні характеристики, намагаюся вдало адаптуватися в умовах соціальних змін. Моє професійне кредо:  «Хто має бажання, той знаходить можливості, хто немає бажання – знаходить причини». «Учитель живе доти, доки він вчиться, щойно він перестає вчитися, в ньому помирає вчитель», - писав К. Д. Ушинський. Цей досвід використовую в своїй роботі вчителя і керівника.
        Як керівник прагну:

     -    вчитися вимогливості – до себе, до колег - професіоналізму, поваги, принциповості, прозорості, послідовності, до учнів – щирості, відкритості, довіри;

• вчити якісно;

• щоб від слова не розходились із ділом. 

Важливу роль у забезпеченні успіху реформування системи освіти має раціональне управління. Система управління дозволяє за кінцевими результатами діяльності вирішити завдання удосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів та підвищення їх наукового і загальнокультурного рівня. Завдяки використанню рефлексивного управління з’являється можливість своєчасної самокорекції діяльності як управлінця, так і вчителя. Обидва види управління сприяють удосконаленню керування системою освіти на підставі особистісно орієнтованого підходу до педагогів.
         Тому як управлінець для себе  обрала методичну проблему: «Розвиток професіональної компетентності вчителя в системі методичної роботи як запорука формування компетентного учня»     

Успіх інноваційних реформ, у першу чергу, залежить від учителя, його творчого потенціалу, готовності до безперервної самоосвіти, здібності до гнучкого соціально - педагогічного мислення, гуманістичної спрямованості особистості, У період реформування системи освіти гостро виникає потреба удосконалення професійної педагогічної компетентності.

Педагогічна компетентність – це процес і результат творчої професійної діяльності, інтегрований показник особистісно-діяльносної сутності вчителя, зумовлений рівнем реалізації його гуманістичної спрямованості. Актуальним на цей час стає питання науково-методичного забезпечення методичної роботи з підвищення рівня педагогічної компетентності. 
       У створенні особистісно орієнтованої системи професійного зростання вагому роль відіграє педагогічний моніторинг. Завдяки цьому дослідженню, йде накопичення інформації про кожного з вчителів, що забезпечує безперервне відстеження їх професійного рівня, а також з’являється можливість прогнозувати та моделювати розвиток і стан професіоналізму.
                   Модель навчання на засадах компетентісно – орієнтованого підходу є інноваційною моделлю навчання, якій притаманні нові цілі, новий зміст освіти, нові форми та методи навчання, а також новий освітній результат.
Проте існує коло проблем науково – методичного, організаційного та кадрового характеру, які пов’язані між собою. Виокремимо деякі з них:
 

• проблема усвідомлення того, що  заклад має чітко визначити складові та зміст ключових компетентностей, які мають бути сформовані  у вихованців. У такому випадку модель компетентного випускника є основою створення та реалізації моделей навчально – виховного процесу;

• проблема нового осмислення змісту освіти як засобу формування компетентностей. А це означає, що ми, не відмовляючись від високого рівня знань, умінь і навичок, повинні навчати вихованця використовувати ці знання для розв’язання практичних завдань;

• проблема застосування педагогами нових педагогічних технологій з високим компетентнісним потенціалом, таких як: проектна технологія, технологія ситуаційного навчання, технологія саморозвитку учня та інші. Нас не може задовольнити використання вчителем окремих технологічних прийомів. Високоефективні методики формування життєвих компетентностей мають будуватись на науково – практичних засадах, якими вчитель усвідомлено володіє;

• проблема, пов’язана з розробкою нових підходів до оцінки рівня сформованості в учнів ключових компетентностей. Оскільки ключовим компетентностям притаманні багатоструктурні характеристики, оцінка яких не може бути в повному обсязі стандартизованою, то їх важко вимірювати. На мій погляд, тут велике поле для моделювання та спільної експериментальної діяльності методичної служби всіх рівнів з учителями – предметниками;

• проблема якості методичних послуг учителю. Зважаючи на те, що ключові компетентності є інтегрованим показником якості освіти, прагнемо разом із традиційними предметними методичними об’єднаннями створювати міжпредметні групи, об’єднання, які покликані спільно вирішувати проблеми компетентнісного змісту освіти та допомагати вчителеві;

• проблема формування професійної компетентності вчителя. У професійних характеристиках учителя повинні з’явитися нові складові: учитель – організатор, консультант, тьюрор тощо.

Глибоко переконана, що педагогічна компетентність учителя повинна вдосконалюватися за такими параметрами:
1. Знаннєва складова діяльності вчителя - він має отримати нові знання,              що надають йому можливість працювати на сучасному рівні, за нового змісту навчання.
2. Позиція організатора навчальних ситуацій – учитель має особливим     організувати навчальну ситуацію та сприяти тому, щоб учні в цій ситуації  діяли, займали активну позицію здобувачів знань.
3. Позиція вчителя – предметника як координатора діяльності інших учителів у певній галузі, наприклад, у галузі інформаційних технологій.
Це далеко не повний перелік нарощування таких позицій до професійної компетентності вчителя.

      Проблема ефективності, результативності педагогічного процессу, над якою я працюю 2-й рік може бути розв’язана лише за умови забезпечення високої компетентності та відповідної професійної майстерності кожного педагога окремо та педагогічного колективу в цілому.
        ХХІ століття диктує свої умови у різних сферах діяльності людини, в тому числі і в управлінні. Всю управлінську діяльність спрямовано на формування дієздатного колективу педагогів–однодумців, створення оптимальних умов для навчання учнів, виховання та розвитку талановитих дітей, для самореалізації як кожного учня, так і кожного педагога.

Саме тому в основу навчально-виховного процесу  Назарівського НВК покладено принцип трьох єдностей, які можна реалізувати шляхом збереження здоров’я , розвитку здібностей та духовності учнів.

   В закладі складено  циклограму систематичного контролю за навчально-виховним процесом відповідно до

        1. Законів України «Про освіту», «Про Загальну середню освіту», «Про  охорону дитинства»;
        2. Статуту НВК;

        3. Правил внутрішнього трудового розпорядку та правил для учнів;

        4. Річного плану роботи закладу та рішень педрад;
        5. Рішень органів управління:
          - загальних зборів;

          - батьківського комітету;

          - педрад;
        6. Рішень органів шкільного самоврядування;
        7. Наслідків діяльності з батьками;

        8. Стану санітарно-гігієнічного режиму в навчальному закладі.

Управління здійснюється згідно з річним планом внутрішньо шкільного контролю, планів вчителів–предметників і планів виховної роботи. Така система планування забезпечує координацію діяльності всіх ланок, підрозділів, учасників навчально-виховного процесу, єдність вимог, контролю та взаємоконтролю в процесі роботи, сприяє досягненню ефективності та вдосконаленню навчально-виховного процесу і забезпечує планомірний розвиток закладу.
        У навчальному закладі наявні всі нормативно-правові документи, що дає можливість оперативно користуватися інформацією вчителям і адміністрації.

Час диктує нові вимоги:  школі потрібен універсальний учитель:  учитель-психолог, учитель-технолог, учитель-дослідник, словом – педагог, який уміє розв’язувати майстерно, на високому творчому рівні складні професійні проблеми.

Укомплектованість педагогічними кадрами – один із визначальних чинників, що зумовлюють ефективність функціонування закладу.
Наш заклад повністю укомплектований педагогічними кадрами з відповідною фаховою освітою. Всі вчителі, крім вчителя початкових класів Чернеги С. К. мають вищу педагогічну освіту. Розстановка кадрів умотивована та раціональна, здійснюється з урахуванням творчих здібностей і побажань як вчителів, так і дітей.

     Прагнемо створювати умови для безперервного росту рівня професійної майстерності педагогів. Досвідчені вчителі (вчитель математики Бурдільна Л. Г, вчитель історії Галь О. В., вчитель біології, географії Шуліка К. С., вчителі початкових класів Горобченко І. М., Качаненко О. С.) вирізняються глибокими знаннями з дисциплін, високою педагогічною майстерністю, що не раз доводили перемоги на професійних конкурсах, дитячих предметних олімпіадах. Менш досвідчені педагоги (вчитель початкових класів Маркова О. Д., вчитель української мови Коваленко О. О., вчитель математики Кльоз І. В.) також стараються наслідувати кращі педагогічні традиції, не соромляться вчитись у старших колег, а іноді й задають нам фору. Зокрема у використанні інноваційних технологій та у володінні сучасною технікою.

•     На допомогу молодому вчителю у закладі працює школа фахового росту. До роботи в методичному підрозділі обов’язково бере участь директор закладу. Робота з молодою колегою починається з індивідуальної теплої зустрічі, яка має на меті налагодити довірливі стосунки. Потім обов’язково запрошую її до себе на уроки, з подальшим обговоренням. І лише останнім в ланцюжку налагодження доброзичливих стосунків йду на урок до стажиста. Щорічно у вересні проводимо Місячник молодого вчителя.
            Вагоме значення при реалізації навчально-виховного процесу в нашому закладі посідає  атестація педагогічних працівників, що покликана вивчати й узагальнювати їхній досвід роботи, спонукати до безперервної освіти та корекції подальшої діяльності з метою підвищення фахової компетентності та результативності роботи.

            Атестація вчителів - важливий засіб підтримки академічних і професійних стандартів, основна форма державного контролю за діяльністю вчителів із метою оцінювання реального стану організації і здійснення навчально-виховного процесу.

Мета атестації:

• стимулювання росту кваліфікації, професійності, продуктивності педагогічної праці;

• розвиток творчої ініціативи; диференціація оплати праці.

Завдання атестації:

• безперервне підвищення професійного рівня педагогів;

• управління якістю освіти для створення оптимальних умов розвитку   

• особистості;

• установлення відповідності між якістю й оплатою праці.

• Завдання методичного супроводу атестації:

• узагальнення результатів діяльності вчителів;

• забезпечення об’єктивних експертних оцінок.

Об’єкти перевірки під час атестації вчителів:

• рівень професійної компетентності;

• досягнення учнів і педагога (участь у олімпіадах, конкурсах тощо);

• науково-методична робота;

• стиль викладання;

• загальнокультурний рівень;

• моральні якості, соціально-психологічна готовність.

               Вважаю, реалізація атестації можлива при дотриманні низки умов: нормативно-правових, змістовно-цільових, організаційно-процесуальних, операційно-технологічних, технічних. Умови атестації повинні бути оптимально комфортними, дозволяти педагогу показати глибокі, всебічні знання з теоретичних і практичних позицій, продемонструвати інтеграційні навички та вміння, проявити свою педагогічну позицію, виявити загальнолюдські цінності й особистісні якості.

Для реалізації та впровадження системи управління розвитком організаційного та науково-методичного супроводження атестаційного процесу важливою є наявність у вчителів внутрішньої мотивації до професійного зростання. Вона виступає як найвищий спонукач результативної та ефективної діяльності. Щорічно у лютому проводиться тиждень професійної майстерності, де вчителі, які атестуються,  розкривають секрети педагогічної майстерності членам атестаційної комісії

          Вчителі школи йдуть в ногу з життям. Широко впроваджуються в практику інноваційні технології, суть яких полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. З кожним роком нові педагогічні технології на уроках впроваджує все більше і більше педагогів закладу.
   Педагоги активно залучаються до роботи у районних семінарах, засіданнях творчих груп, науково-практичних конференціях. Так на базі закладу за останні 5 років було організовано та проведено 9 районних семінарів. На високому рівні у листопаді 2012 року в стінах закладу приймали семінар директорів шкіл.

         З метою   удосконалення     фахової     майстерності,     стимулювання     творчого самовдосконалення вчителів залучаю їх до участі в конкурсах різних форматів. Особливе місце належить конкурсу «Вчитель року». Щорічно в ньому беруть участь вчителі Назарівського НВК, проте призових місць, на жаль, допоки не посідали.      

       Використовується багато різних форм контролю за станом навчально-виховного процесу. В першу чергу - це вивчення викладання предметів, виконання навчальних планів, програм, перевірка класних журналів, щоденників, ведення особових справ.
      Контроль – це важлива, складна та об’єктивна необхідна функція управління, кожен керівник школи постійно потребує чітко уявлення про те, як розвивається керований ним навчальний заклад, які тенденції цього розвитку, як вдосконалюється навчально-виховний процес. Інакше кажучи, потрібен постійний аналіз, постійний зворотній зв’язок, постійна поінформованість про всі сфери життя і  діяльності колективу. Такі інформаційно-достовірні, повні відомості можна отримати лише за умови добре налагодженого внутрішньошкільного контролю. Основний принцип організації внутрішньошкільного контролю – не лише бачити недоліки в роботі педагогів, а й допомогти вчителю уникнути або позбутися їх.

Висока якість навчально-виховної роботи в закладі можлива тоді, коли в керівника достатньо фактів, спостережень і відповідних аргументованих висновків для аналізу.

Під час здійснення внутрішньошкільного контролю за рівнем викладання  навчальних предметів на перший план  виходить аналіз уроку. Лише той справжній керівник, хто систематично відвідує уроки, аналізує їх, може робити відповідні висновки про якість навчально-виховного процесу. Варто пригадати з цього приводу слова В. Сухомлинського: «Урок у центрі уваги і турбот досвідченого директора. Досвід переконує, що відвідування і аналіз уроку - найважливіша робота директора. Я зробив для себе правилом, поки не побував на двох уроках, вважаю, що сьогодні нічого не робив».    Від компетентного, об’єктивного, коректного аналізу залежить подальше зростання фахової майстерності педагога, задоволення багатогранних запитів та інтересів вихованців. Повсякденне вдосконалення уроку активно і безпосередньо впливає на остаточні результати навчально-виховного процесу, здійснюваного завдяки вдумливому аналізу керівника, а від цього залежить культура всього педагогічного процесу.
          Крім контролю за рівнем знань та навчальних досягнень учнів проводиться контроль за станом відвідування занять, стану навчальної дисципліни, рівня вихованості.

Контроль здійснюється не заради пошуку винних, а заради позитивного кінцевого результату.

Аналіз результатів внутрішньо шкільного контролю знаходить відображення у рішеннях педради, відповідних наказах по навчальному закладу. За результатами моніторингу адміністрація приймає відповідні управлінські рішення.
      Враховуючи сучасні вимоги, людський фактор, прагнемо будувати демократичний стиль керівництва навчально-виховним процесом . Більшість рішень приймаються з врахуванням думки колективу, інтересів спільної справи. Створюється такий мікроклімат, коли успіхи кожного сприймаються як власні досягнення. У кожному зі своїх підлеглих, бачу, насамперед, особистість. Мотивую і дякую за ініціативу, взаємодію та співпрацю з кожним, хто бере участь у шкільному творчому процесі.

Індивідуальну, дружню, душевну бесіду вважаю головним методом роботи з людьми. Важливого значення надаю встановленню психологічного контакту з кожним працівником і всім колективом, створюю ситуації успіху. Разом з тим особистий приклад керівника – основа в будь-яких починаннях.

Я переконалась, завдяки такому стилю керівництва у школі залишається мінімум агресивності, наявне творче вирішення проблем. Намагаюся залучити вчителя до творчого діалогу в педагогічній команді . В закладі діє система заохочень: подяка на загал, нагородження грамотами різного рівня тощо. Загалом партнерський стиль керівництва – основа в роботі з колегами.

   У роботі керівника орієнтуюсь на співпрацю, активну взаємодію з колективом у всіх питаннях життєдіяльності. Проблеми, що постали в колективі, закладі обговорюються, виробляється декілька варіантів рішень, з них обирається найоптимальніший, а в подальшому реалізується в життя.    Колегіальність у прийнятті управлінських рішень – запорука здорового психологічного клімату в колективі.

Основними формами спілкування є наради, інформування, індивідуальні бесіди. Намагаюсь традиційні форми педагогічного спілкування урізноманітнювати: бесіда-діалог, інтелект-кафе, круглі столи, дебати, розгляд та аналіз конкретних професійних ситуацій, бесіди один на один тощо.

     Вже другий рік поспіль колектив закладу працює над реалізацією проблеми: «Формування ключових компетентностей особистості, стимулювання самоосвітньої діяльності учнів, вчителів, підвищення якості навчально-виховного процесу на основі моніторингу навчальних досягнень школярів». Саме на вирішення цієї проблеми спрямована моя адміністративна діяльність. Організувати великий педагогічний, господарський, дитячий й батьківський колектив – справа не проста. Лише за умови грамотного планування своєї діяльності можна говорити про прогнозований успіх. Планування здійснюємо як вертикальне (перспектива на 5 років, 1 рік, 1 місяць), так і горизонтальне (детально розплановуємо робочий тиждень, день, захід). Уся прогнозована діяльність навчально-виховного процесу базується на моніторингових результатах, на запитах дітей, батьків. Прагнемо так скоординувати свою діяльність, щоб випускник закладу став різносторонньо компетентним, конкуренто здатним на ринку знань ХХІ століття.
   Велика увага в закладі приділяється охопленню дітей навчанням, тобто виконання вимог всеобучу. Приємно відмітити, що всі діти шкільного віку, які знаходяться на території Назарівської та Миколаївської сільських рад (с. Шевченккове) залучені до навчання. Проте не всі діти-дошкільнята відвідують дитячий садок, що позбавляє цих дітей можливості якісно розпочати навчання в 1-му класі, швидко включитись в шкільний соціум.  

     У закладі для учнів 8-9 класів проводиться допрофільна підготовка. З цією метою кожного року організовуються курси за вибором та факультативи.
   Враховуючи потреби учнів, бажання батьків та можливості закладу у 10-11 класах сформований універсальний профіль навчання з діючими спецкурсами за вибором.
   Важливою вважаю роботу з обдарованими учнями. Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, інтелектуальна еліта, гордість і честь України, її світовий авторитет. А тому перед нашим педагогічним колективом стоїть завдання, спрямоване на забезпечення формування інтелектуального потенціалу шляхом створення оптимальних умов для всебічно обдарованої молоді.

   Учні нашого закладу - активні учасники предметних олімпіад, міжнародних конкурсів юних знавців фізики «Левеня», знавців математики «Кенгуру», природничих дисциплін «Колосок», знавців української мови «Соняшник» та конкурсу ім. П. Яцика. Високі показники мають учні з екології, біології, історії, фізики.
   У своїй діяльності прагну, щоб педагоги закладу глибоко усвідомлювали, що соціальна адаптація учнів, розуміння ними своїх прав та свідомого виконання обов’язків у значній мірі залежить від правильно визначених та обраних шляхів реалізації виховного процесу. Тому пріоритетними питаннями у виховній роботі залишаються забезпечення всебічного розвитку особистості, сприяння її самовихованню і самореалізації, спрямуванню її у своїй діяльності керуватися загальнолюдськими цінностями, виховання глибокого розуміння й поваги до традицій свого народу. У зв’язку з цим виховна діяльність комплексу була спрямована відповідно до основних орієнтирів виховання.
   Активним у житті закладу є діяльність дитячого самоврядування. А саме – робота шкільного парламенту. Силами активістів парламенту під керівництвом педагога-організатора та класних керівників організовується творче та пізнавальне дозвілля: інтелектуально-пізнавальні ігри, творчі конкурси і концерти, літературні вечори, огляди і виставки, подорожі по рідному краю та за його межами тощо. Ведеться пошукова робота по вивченню історії рідного села та навчального закладу, проводяться уроки, виховні заходи на цю тему. В 2013 році позакласна робота присвячена 325-річчю рідного села. 
         Працюють гуртки художньо-естетичного спрямування. Вихованці гуртків – активні учасники районних та обласних конкурсів, фестивалів.   Нh1 class= авчально-виховний комплекс – центр збереження та зміцнення здоров’я. Згідно календаря спортивно-масових заходів в закладі проводяться змагання. Вихованці закладу – учасники районних змагань з різних видів спорту. Активно ведеться робота з пропагування здорового способу життя.
     Українські реалії сьогодення змушують директора закладу не лише «розпоряджатися в установленому порядку шкільним майном та коштами», а й зосереджуватись на пошуку фінансових ресурсів, які б забезпечували елементарне функціонування та розвиток школи. Діяльність директора, його успішність та здібності вимірюються не лише вмінням провести урок, організувати роботу вчителів, а й умінням залучити до розвитку школи сили громадськості, яким не байдуже майбутнє наших дітей. Тому щоденно працюю над вирішенням питань фінансування закладу.
           Взаєморозуміння знаходжу в особі керівників агроформувань, органу місцевого самоврядування, громади села, батьків.
          За рахунок залучення коштів спонсорів заклад щороку поліпшує свої матеріальні справи:  наприклад в 2011 році було проведене водозабезпечення, каналізація, облаштовано вуличні туалети, замінено 40% вікон, встановлені вхідні двері, в 2012 році – в приміщенні з’явились внутрішні туалети тощо.

Значну підтримку у вирішенні проблем освіти і виховання надає відділ освіти, молоді, спорту Кіровоградської райдержадміністрації.
     
        Рейтинг Назарівського навчально-виховного комплексу протягом останніх років, незважаючи на статус сільської малокомплектної школи, постійно підвищується. За підсумкамnnbsp;bsp;и 2012-2013 н/р наш заклад посів ІІІ місце в ІІ підгрупі (навчальні заклади з малою наповнюваністю) у районному педагогічному конкурсі ім. С. Г. Максютіна.

Фактори, що сприяли перемозі:

- стабільні знання, які забезпечує заклад освіти (випускники вступають у ВНЗ, технікуми);

- висока культура виховання дітей;

- проведення просвітницької роботи серед батьків;

- стабільність психологічної атмосфери в трудовому колективі;

- участь учнів в районних, обласних, міжнародних конкурсах;

- участь вчителів в районних, обласних заходах;

- налагодження спонсорських зв’язків.     

       Секрет мого успіху - це на сто відсотків успіх моєї команди. Аналіз якісного складу та освітнього рівня педпрацівників дозволяє зробити висновки про можливість проведення навчально-виховного процесу на високому рівні.

         В подальшому бачу себе лише у співпраці, на партнерських умовах  з колегами, вихованцями, батьками, громадськістю. Моя праця –самореалізація «Я» усіх учасників навчально-виховного процесу.

          Наша сільська школа хоча тільки на шляху  до переходу на якісно новий рівень функціонування, та освітня система її відкрита. Орієнтація на життєві пріоритети дітей, першочергові потреби українського суспільства -  визначальний фактор у вихованні підростаючого покоління. Основна задача нашого закладу - закріплення молоді у селі, продовження життя села, без якого в аграрній Україні не буде майбутнього.       

       Пам’ятаєте крилатий вислів Сенеки Молодшого: «Ми навчаємося не для школи, а для життя»?